На цьому сайті
вірші Василя Павука
поділено по розділах:
“Плин”, “365” ,
“Рос”, “Іртагум”.
Розділи поділені на частини, на початку розділів і частин є зміст
(натискаючи на назву потрапляєте на вірш).
Щоб побачити увесь зміст натисніть вище на
"Всі вірші".
У “Плині” вибрані вірші подано послідовно
по датах.
У попередній розділ не входять написані впродовж одного року, вони поміщені в окремий — ”365”.
“Рос” — російськомовні, проте не російські, написані українцем, отже також стосуються українців.
В окремий розділ —
“Іртагум” — поміщено
вірші іронічні.
На сторінці "Останні" - вірші котрі нещодавно написані, або написані раніше, але тепер тут розміщені.
А також тексти прикрашено екслібрисами чи начерками, котрі у різні часи виконав
для людей чи подій, чи навіть речей. Для мене екслібрис (дивись інший сайт
http://artpavuk.com/ ),
як книжковий штамп, вже
давно перестав бути суто книжковим. Часто малюю його, як позакнижковий знак.
Іронічний вірш
Павуч-павуч-павучара,
Павучище, блище ближче –
Все навколо обснує,
Світ себе не впізнає.
Павуч-павуч-павучище
Чистить чище,
Вітром свище
В павутиночку свою,
Хоч тоненьку та міцну.
Вони там, а я ось тутки
Паву-паву-павутинки
Справ своїх сную.
Хресто-хресто-хрестовик
Чапає по стелі –
І в пустелі вони є
Й на високій скелі,
Паву-паву-павучки.
Не чіпай – не ядовиті
У країні раю необхідні,
Працю-працю-працювиті –
Й тим подібні і потрібні.
То не павуки,
Хто інстинктом не снує,
Не виносить на спині
Власні свої трудно-трудо- .....................трудодні.
Паву-паву-павуки
Стали тут, і тут ми є –
То ідеї на повітрі – ви ................прийдете,
Бо на вітрі, облітаючи усе,
Ваш притулок
..........нас знайде.
.................................................17.06.1998.
Свої відгуки, побажання можете написати автору
у рамці коментаря вище
або натиснувши тут:
|
Народе мільйонний,
Великий та сильний,
Що натовпом
Темним гудеш,
Ти правдоньки хочеш?!
Правдою ситий будеш!
...........................................21.10.1998
Не роздавай дарунки тим,
Хто їх прийнять не в силі:
Хто за дрібницю
Милість твою,
Зверхньо,
Чи з презирством,
Прийме.
..................................06.10.1999.
Ну, що ж ми, брате,
Даєм поради
Прямосердні, доброщирі,
Що рани лічать;
Та часом ті поради,
Якби то знати,
Братів калічать.
А може ні?
А, може таки, як біль,
такі пекучі,
Прямосердні,
Добродушні
Поради все одно ті рани лічать?
Якби ж то знати –
Чи порада біль
з собою забере,
А чи розширить тільки
Болю стани,
І чи розсуне щойно
Туги гони.
А треба, бачиться, нам
таки-то знати
Як, брате, ті поради подавати:
Треба знати –
Де, як, кому, коли їх дарувати
І треба знати –
Де з ними просто помовчати.
.............................................
Ви бачили вибух весни?
То не революція,
То еволюція є,
Що нічого не знищує,
А лиш місце займає своє.
...........................................18.06.1999.
|
Читай поезію
Повільно й тихо,
Читай поезію.
Читай поезію
Хай обминає лихо,
Читай поезію.
Читай поезію,
Як губка воду поглинає,
Читай поезію.
Читай поезію,
Вона не всім дається,
Читай поезію.
Читай поезію,
Вона, як ружа
рум’яниться.
То як пирій на грядці
в’ється.
То раєм є.
То пурхає вороною в гаю.
Є здобиччю
........ для твого розуму.
Й шукає здобич,
Як коршун стерво…
Вона є різна:
Добра є, є лагідна
............і ніжна..,
І гостра є, як зброя ката,
Вона не ніж,
........... вона вістро ножа.
Яка тобі до присмаку
........... чи смаку?
Чи та, що серце залікує?
Чи та, що рани роз’ятрює,
Що колить, ріже, рве?
Чи та тобі,
яка штовхає в темінь?
Чи та, яка у день веде?
Читай, шукай поезію.
Яку тобі, ту на добро?
А чи на лихо?
Уважний з нею будь.
Читай поезію
Повільно й тихо
І не забудь слова оці
Удень і уві сні:
Читай поезію,
Хай тихо обминає лихо.
І не загуби ти мову цю
Удень і під час сну:
Читай поезію!
........................................ 20.01.2000.
Такі міцні і повносилі
Одноголові слизькі братолови,
Ті, що на чолах мають
Мозолі від шапковерті.
У їхніх вродителів
Був німецький хрест
Та зірка червона –
Крутили, вертіли на чолах
На вгоду тим чия
Влада була при погонах.
А ті до почестей своїх
Високошапкових
Добавили тризуб –
Прикриваються ним.
Кажуть, що патріоти.
І віримо моцно їм.
Бо то ж свої, хоч і запроданці.
Віримо щиро –
до сьомого поту…
Допоки не прийде
Повстанець
і не поставить
Шапкокрутів до плоту.
......................................................2010
|
